Підприємця мобілізували: що робити з невиконаними зобов’язаннями?
Приватні підприємці не мають права на бронювання і можуть бути мобілізованими на загальних засадах. Ті з них, хто працює без найманих працівників, ризикують залишити незакриті документи та невиконані зобов’язання, якщо вчасно про це не подбають. Отже, поговоримо про те, як мінімізувати можливі наслідки, та що робити контрагентам у випадку мобілізації ФОП.
Одразу зазначимо, що мобілізований ФОП не зобов’язаний припиняти свою діяльність. Якщо згодом у нього буде можливість, то у вільний від виконання військових обов’язків час він має право продовжувати свою діяльність особисто або через уповноважену особу. (Про це детальніше ми писали тут.)
Звернімо увагу: чинне законодавство не зобов’язує сповіщати податкову про власну мобілізацію. Якщо є така можливість, це можна зробити в довільній формі. Підтвердити перебування на військовій службі обов’язково потрібно після демобілізації, лікування чи повернення із полону.
Ризик невиконання зобов’язань: кому звернути увагу?
Згідно зі спостереженнями, найчастіше працюють без найманих працівників підприємці, що надають послуги різного типу безпосередньо клієнтам, рідше – працюють у сфері торгівлі, виробництва. Однак невиконання зобов’язань після мобілізації – це ризик, що більше стосується ФОП, які працюють у сегменті B2B. Це так звані «аутсорсери», підприємці, що надають послуги компаніям чи іншим підприємцям. Наприклад – бухгалтерські, освітні, інформаційні, дизайнерські, технологічні, юридичні тощо. Часто це «одинокі» ФОП, які створюють якісь інтелектуальні, дизайнерські, мистецькі товари//продукти. Або постачають якісь товари, обладнання, матеріали юрособам системно. Отже, у таких ФОП контрагентами є інші суб’єкти господарювання, і їх зобов’язання переважно базуються на договорах, мають тривалий характер, іноді передбачають попередню оплату.
Найпростіші кроки для упередження проблем
Подумати про можливість бути мобілізованим варто заздалегідь. Відповідно – завчасно оформити нотаріально завірене доручення на особу, яка хоча б поверхово розуміється у вашому бізнесі. І яка в подальшому зможе виконати умови договорів, чи, як мінімум, допоможе закрити справи за вашими вказівками. Це може бути як хтось із членів родини, друзі, партнери чи колеги. Також варто при підписанні договорів зазначати мобілізацію підприємця у списку форс-мажорних ситуацій. Бажано також прописати механізм дій.
Якщо довіреності немає, договори ситуацію не регулюють – необхідно письмово повідомити своїм замовникам чи постачальникам про неможливість у повному обсязі чи взагалі виконати умови домовленості. Мобілізація не знімає із ФОП матеріальної відповідальності та необхідності виконання взятих зобов’язань!
Чи допоможе ліквідація ФОП?
Ні. Треба мати на увазі, що після того, як ФОП виключається з Єдиного державного реєстру (це легко робиться через Дію), його зобов’язання за укладеними раніше договорами не зникають. Вони автоматично переходять на фізичну особу, оскільки вона продовжує існувати як суб’єкт права. Отже одно необхідно розрахуватися (виконати умови) за незакритими договорами.
Повернення коштів за невиконані зобов’язання
Якщо підприємець чи його контрагент отримав передоплату і не виконав умови договору, або мобілізований ФОП замовив якісь товари, але їх ще не надіслали – проблема вирішується просто. Необхідно надати контрагентам документи, які підтверджують неможливість виконання договору. Це може бути мобілізаційне розпорядження, видане відповідним ТЦК. Або форма 5 –довідка про проходження військової служби з військової частини, яку видає військова частина або військовий комісаріат.
Далі потрібно повернути кошти на рахунок партнера із використанням застосунку банку на телефоні, планшеті (ноутбуці). Навіть якщо отримані кошти вже включені до доходу ФОП, підставою для їх повернення може бути додаткова угода про розірвання договору. Після цього по даті повернення коштів проводиться коригування доходу. В цьому випадку ніякі акти не оформлюються, бо умови договору не були виконані. А в платіжному документі необхідно написати: «Повернення коштів згідно додаткової угоди від …. № …».
Повернення неотриманої продукції
Складніша ситуація, коли мобілізований ФОП раніше замовив товар, здійснив передоплату і зупинити поставку можливості немає. Законодавством не встановлена форма повідомлення про відмову від отримання товару. Варто спробувати також оформити додаткову угоду про розірвання договору, але не факт, що контрагент на це піде.
На практиці замовлений товар скоріше за все буде повернутий, як не отриманий. Якщо він доставлявся Укрпоштою, через 14 днів зберігання. Якщо «Новою поштою» і у відправника є в наявності договір із умовами автоповернення, неотриманий товар повертається через тиждень або після відмови отримувача. Якщо товар відправлений іншим перевізником, він також буде повернутий. В документообігу ФОП це ніяк не відображається.
Що ж стосується відправника. Товар до нього повернеться, хоче він того, чи ні. При відправленні товару ним оформлюється видаткова накладна або ТТН. А от при його поверненні це буде прибуткова накладна.
Повернення передоплати за цей неотриманий товар не регулюється нічим, окрім договорів. Тож або постачальник входить у становище й добровільно повертає кошти (на основі додаткової угоди про розірвання договору), або мобілізований ФОП приймає, що це його збитки в підприємницькій діяльності. Вимагати через суд повернення коштів буде важко, бо саме він не дотримався умов договору.
Погашення кредиторської заборгованості
Для партнерів-юросіб дуже важливо правильно і своєчасно «закрити» дебіторську та кредиторську заборгованість, яка може виникнути у відносинах із мобілізованим ФОП.
З кредиторською заборгованістю ситуація не складна. Якщо ФОП не припиняє свою діяльність, підприємство може перерахувати кошти за виконані або частково виконані роботи (надані послуги), отримані товари на його підприємницький рахунок. Як ми зазначали вище.
Якщо ФОП закрився, розрахуватися з ним потрібно як із фізособою. Але в цьому разі із суми доходу потрібно утримати ПДФО за ставкою 18% та військовий збір у розмірі 5% і відобразити таку виплату у об’єднаній звітності за той місяць, в якому буде зроблена така виплата у додатку 4ДФ, з ознакою доходу «127» (як інші доходи), а не «157» (дохід, виплачений ФОП).
Якщо контрагент загинув або визнаний безвісти зниклим, всі виплати, які йому належали, виплачуються його спадкоємцям після отримання права наслідування.
Погашення дебіторської заборгованості
З дебіторською заборгованістю складніше. Погашення її відбудеться, якщо у підприємця-контрагента є доступ до банківських застосунків або ним надано доручення уповноваженій особі. Відповідно, тоді є шанс отримати від нього повернення коштів чи оплату за договорами.
А от якщо ФОП закрився і не розрахувався з постачальником (замовником) юрособою, то остання хіба що може звернутися до господарського суду з вимогою про повернення боргу, якщо термін позовної давності не настав.
Якщо ФОП після мобілізації загинув чи визнаний безвісти зниклим, розрахуватися за його боргами повинні його спадкоємці. На це указано у п. 97.4 ст. 97 ПКУ: особами, відповідальними за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу фізичної особи, яка померла, є особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи. Тож краще погасити дебіторку та не залишати потенційні борги своїм рідним.
Списання безнадійної заборгованості
Якщо мобілізований підприємець зник із поля зору юрособи і залишився їй винним, цю заборгованість можна списати. Дебіторка може бути визнана безнадійною та підлягає списанню за наявності підстав, визначених у пп. 14.1.11 ст. 14 ПКУ. Серед яких, зокрема:
- заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
- прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;
- прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;
- прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує 25% мінімальної заробітної плати (у 2025 році – це 2000 грн);
Прощення заборгованості
Через війну чи просто людське розуміння – підприємства можуть піти більш простим шляхом і простити борг своїм мобілізованим контрагентам. Нагадаємо, що прощення боргу – це один із варіантів припинення зобов’язання, який полягає у тому, що кредитор звільняє боржника від виконання його обов’язку за договором, за умови, що це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 ЦКУ). Зобов’язання боржника перед кредитором у разі прощення боргу припиняються без їх погашення, такий договір вважатиметься виконаним.
В такому разі юрособа – платник податку на прибуток повинна в бухгалтерському обліку зробити списання за відповідними статтями залежно від того, чи був створений під заборгованість резерв сумнівних боргів, чи ні. Якщо такий резерв був створений (Д-т 944 «Сумнівні та безнадійні борги» – К-т 38 «Резерв сумнівних боргів»), то під час її списання необхідно відкоригувати його: Д-т 944 – К-т 38 (метод «сторно») або Д-т 38 – К-т 719 «Інші доходи від операційної діяльності». Після цього необхідно списати прощену заборгованість: Д-т 949, 977 – К-т 36, 37.
Якщо ж резерв сумнівних боргів не був створений, списання заборгованості оформлюється проведенням: Д-т 949 «Інші витрати операційної діяльності» (977 «Інші витрати діяльності») – К-т 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами») – на суму списаної заборгованості.
Такий вихід із ситуації може бути оформлений договором прощення боргу, за яким кредитор звільняє боржника від обов’язку повністю або частково, або двосторонньою додатковою угодою до договору, за якою виникло первісне зобов’язання, або листом-повідомленням про прощення боргу.
Зазначимо, що для ФОП прощення боргу незалежно від того, в грошовій чи товарній формі він був, – це дохід. Особливо у платників єдиного податку – це дохід від безоплатно отриманого товару (робіт, послуг), який відображається у складі доходу по даті оформлення документів на прощення боргу.
Наталя Щербак, консультант із обліку й податків